Історія освіти в с. Станків починаеться з початку ХХст. В кінці 1911 – 1912 років тут були утворені гуртки товариства "Просвіта”. До цих гуртків вступали молоді юнаки та дівчата, що бажали отримати нові знання, вивчати історію України, її мову, читати книжки. Учасники "Просвіти” майже кожного року проводили в селі (поблизу сучасного клубу) фестини, на яких співали пісні, робили різні вправи. Діяльність станківської "Просвіти” продовжувалась до 1937 року.
У 1937 році тут було відкрито початкову школу, що в 1957 році стала середньою. На цей час вона знаходилася в невиличкому одноповерховому будинку, де розміщувалися чотири класні кімнати. У 1966 – 1967 роках було проведено добудову приміщення школи. Добудували другий поверх, де розмістили вісім класних кімнат, а також на першому поверсі було обладнано спортивний зал.
В 1976 році відбулась друга добудова школи: дванадцять класних кімнат, майстерня і їдальня. В школі було встановлено радіовузол, закуплено обладнання: спортивний комплекс у Молдавії, меблі для класних кімнат, книжки для бібліотеки на суму 3000 карбованців у Львові.
Велику грошову допомогу під час добудови школи надав колектив магістрального нафтопроводу "Дружба” (100 тис. крб. – у 1966 році, а в 1976-126 тис.). Будівництво школи здійснювали будівельники Прикарпатського округу. До послуг учнів був споруджений стадіон та військове містечко.
В школі навчалися учні з кількох сіл: Стрілків, Бережниця, Братківці, Миртюки, Довге, Фалиш.
На цей час в школі працювало 40 вчителів, переважна більшість з вищою освітою.
На високому рівні була поставлена художня самодіяльність. Працювали два учнівських хори: для молодших класів і для старших. Танцювальний колектив очолювала Яворська М.О.
В 1988 році в школі урочисто було вручено ювілейний 1000 атестат про одержання середньої освіти Косюк Світлані.
На цей час в школі навчалося 370 учнів. З випусників початку 80-х років 21 навчалися у вищих навчальних закладах, 80 – у технікумах здобули середню спеціальну освіту, 49 працювали на виробництві.
В педагогічному колективі школи працювало 23 вчителі з вищою освітою і 8 вихователів, 6 з яких мали вищу освіту.
За сумлінну працю 5 вчителів отримали звання "Відмінник народної освіти”: Огородник Микола Степанович, Гавриляк Ганна Григорівна, Галів Галина Федорівна, Глух Марія Іванівна, Дашко Ганна Іванівна. Почесними грамотами Міністерства освіти нагороджені: Чігур Ярослава Іванівна і Дем’ян Галина Володимирівна. Ряд вчителів отримали грамоти ОБЛУНО і РАЙВО. Вчитель фізики, Огородник Ігор Михайлович, нагороджений Орденом "Знак пошани”.
В школі працює вчитель-методист: Огородник Ігор Михайлович.
Так, з випускників 1990 – 91н.р. – 6 учнів отримали срібні медалі, 13 випускників поступили на навчання у вищі навчальні заклади.
1991 – 92 н.р. закінчило школу 32 учні, з них 11 з золотою і срібною медаллю, 5 поступило у вищі навчальні заклади.
1992 –93 навчальному році закінчило школу 24 учні, 2 з золотими медалями, 7 поступили у вищі навчальні заклади.
1993 – 94 н. р. закінчив школу 31 учень ,з них троє з золотою, 1 з срібною медаллю. 10 – поступили у вищі навчальні заклади.
1994 – 95 н. р. школу закінчило 18 учнів, 4 поступило у вищі навчальні заклади.
1995 – 96 н. р. закінчив школу 21 учень, 3 з золотою, 4 з срібною, 9 поступили у вищі навчальні заклади.
1996 – 97 н. р. – 40 учнів закінчило школу, 10 з золотою, 11 з срібною. 17 поступило у вищі навчальні заклади.
1997 –98 н. р. школу закінчило 36 учнів, з них 3 з золотою і 3 з срібною, 10 поступило у вищі навчальні заклади.
Школа пишається своїми випускниками, які і сьогодні приносять їй честь і славу: Мельник Микола Іванович – генерал-майор, заступник начальника національної гвардії України по кадрах; Грицак Ярослав Йосипович – кандидат історичних наук Лвівського національного Університету; Юкшинський Генадій Йосипович – завідуючий Моршинською міською поліклінікою.
Більшість педагогів школи – випускники Станківської середньої школи.
Станківська середня школа носить ім’я Біберович Іванни (з дому Коралевич) – видатної акторки, уродженки села Фалиш, яка працювала в театральній трупі під керівництвом М. Кропивницького. Однак значну частину свого життя прожила в Коломиї, де і похована.
З часу встановлення незалежності України в селі Фалиш і Станків відновилась просвітницька робота. Завдяки наполегливій праці жінок: Вакули Ганни Олексіївни, Ільків Степанії Степанівни, Мелень Марії Василівни, Дашко Ганни Іванівни, Огородник Богдани Михайлівни створені світлиці. За народними звичаями і традиціями щороку відзначаються всі національні, релігійні і народні свята. Організовуються виступи союзок у навколишніх селах. Спільна праця церковного хору з служителями Гошівського монастиря помітна у вихованні підростаючого покоління.
До просвітницької роботи залучена сільська і шкільна молодь, яка бере участь у театралізованих дійствах.